Мій шлях до Рейкі та в Рейкі

Мене часто запитують: як ви прийшли в Рейкі? Не повірите, мама привела. Озираючись назад, я розумію, що це була Доля і без Рейкі я ніколи не став би тим, ким є сьогодні: не зміг би побороти свою недугу, допомагати іншим людям, навчати…

Але щоб повністю відчути цю історію, потрібно повернутися в мою юність.

На фото Дмитро Агаронян у блакитному джемпері

Діагноз, який розділив моє життя на ДО і ПІСЛЯ

Я навчався на другому курсі Університету внутрішніх справ. Добігав кінця навчальний рік. Нещодавно я перехворів на гнійну ангіну. У моєму стільці з’явилася кров, і я почав частіше ходити в туалет. Перший час я намагався ігнорувати цю проблему, але ситуація погіршувалася. Наприкінці червня 2004 року довелося звернутися до лікаря.

Неспецифічний виразковий коліт – діагноз, який мені нічого не говорив, але розділив життя на до і після.

Певні стани потребують негайного медичного лікування. Вони включають часті рідкі випорожнення, ректальні кровотечі зі згустками крові в калі, а також постійний біль і високу температуру. У деяких випадках діарея і кровотеча можуть спричинити зневоднення. Може знадобитися госпіталізація для зупинки діареї та поповнення крові, рідини і мінералів в організмі. Інше можливе ускладнення виразкового коліту – це перфорація кишки. Хронічне запалення в кишці може зачепити всі шари кишкової стінки до такої міри, що утворюється отвір (перфорація). Це являє собою потенційну загрозу для життя, оскільки вміст кишечника потрапляє в черевну порожнину і може спричинити серйозний стан, який називається “перитоніт”.

Наступні 1,5 роки пройшли в безрезультатних спробах зупинити загострення. Ліки, біоенерготерапевти не допомагали. Я котився вниз і запитував себе: “Чому я? Що я робив не так?”

З 10 років я усвідомлено вів здоровий спосіб життя. Звучить дивно, але в 5 класі на заняттях із валеології (науки про здоровий спосіб життя) у мене з’явилося наполегливе бажання бути здоровим і “хорошим”.

І всі свої вчинки (дії) я підпорядкував цьому прагненню. Я ніколи не пив, за все життя зробив кілька ковтків алкоголю, не курив, не матюкався, намагався бути добрим і чуйним, вчився на відмінно.

Але все це мало того, що не допомогло, а й, як я розумію зараз, навпаки – стало причиною появи такого важкого захворювання.

Я не вибирав Рейкі,
це вона мене вибрала

Саме так я кажу собі, бо не можу пояснити той ланцюжок подій, завдяки якому вона стала моєю долею.

На початку 2006 року мені вже давали другу групу інвалідності. У повному розпачі я хотів піти на операцію і вирізати кишківник – він постійно кровоточив, завдавав болю, не давав жити. Але одного дня все змінилося.

Так сталося, що в переході метро моя мама зустріла знайому, і вони розговорилися про мене і мою ситуацію. Уявляю, як важко тоді було моїм батькам. Думаю, немає нічого гіршого за безсилля, особливо, коли хвора твоя дитина. На той момент безсилі були всі.

Знайома розповіла їй про індуса, який “відкриває чакри”. Так моя мама вперше розповіла мені про Рейкі. За таку розповідь я б зараз дуже посварив. Сподіваюся, ви розумієте, що Рейкі не є відкриттям чакр))

на фото Дмитро Агаронян тримає портрет Мікао Усуї

11 січня 2006 року ми пішли на перше заняття, а вже 15 січня, у день народження мого рідного брата, я отримав Посвяту в перший ступінь Рейкі.

Тепер це мій другий день народження. З цієї дати життя ще раз розділилося на до і після.

Так, тоді я не вірив у Рейкі й нічого не знав про цю систему. Для мене це був черговий шанс, який потрібно було випробувати. Саме тому питання, чи займатися Рейкі, у мене просто не виникало.

Моє перше справжнє диво

З Рейкі я вперше відчув, що таке диво! Через 2 тижні закінчилося загострення, що тривало рік. Я був на сьомому небі від щастя. По-перше, тому що закінчилася кровотеча і біль, а по-друге, тому що я зробив це своїми руками. Це було неймовірно.

Зізнаюся, я песиміст і скептик, тому вирішив не обнадіюватися: раптом це збіг чи випадковість? Тому вирішив перевірити ще раз Рейкі.

Через місяць такий випадок трапився. Я застудився (застуда завжди викликала загострення), але цього разу нічого не сталося! Коли минула застуда, а я так само почувався чудово, дав собі обіцянку більше не сумніватися в Рейкі і йти до переможного кінця.

Свою обіцянку я порушив через 10 років

Я не був найздібнішим учнем, не був чутливим або талановитим практиком, але був дуже старанним. Щодня 5-6 годин йшло на Рейкі. Через це мій брат почав практикувати тільки через 7 років, бо вважав, що так довго займатися потрібно всім.

Зізнаюся, справа не в моїй посидючості, Рейкі – єдине, що мені допомагало. Я приймав його як ліки, так багато, як міг, щоб скоріше одужати. Я дуже, дуже, дуже хотів бути здоровим.

Моїм першим пацієнтом був тато – мій головний критик і скептик. Через 21 день після початку практики на 1 ступені я допоміг йому впоратися із застудою. Коли Рейкі спрацювало на ньому, я вже не сумнівався: мені не здається, що руки теплішають.

2 ступінь і особиста трагедія

Через півроку 28 червня 2006 року я отримав 2 ступінь.

У мого вчителя було правило: не менше 6 місяців – між 1 і 2 ступенем. Мені довелося чекати трохи довше. За 2 місяці до Посвяти в мене почалося загострення.

Для мене це стало трагедією. Так хотілося вірити, що я вже здоровий, що більше не буде болю і загострень, адже я робив усе можливе, займався по 5-6 годин на день, хоча, зізнаюся, мені було непросто. У квітні я вирішив займатися по 4 години.

Для багатьох це звучить лякаюче, і в цей момент мене зазвичай запитують: невже практиці потрібно приділяти стільки часу? Не переживайте, у всіх нас різні ситуації, різні завдання і різні здібності. Тепер, через 15 років, я розумію, як можна було скоротити шлях у рази, і ділюся цим з учнями.

Таких загострень у моїй практиці було чотири. Кожне наступне – коротше і слабкіше за попереднє. Але всі вони були для мене несподіваними й болісними.

На фото Дмитро Агаронян із чотками на шиї

На фото Дмитро Агаронян і Лама Оле Нідал

Як я став буддистом,
і до чого це призвело?

З жовтня 2007 року я почав викладати Рейкі як інструктор. І тоді ж почав шукати духовного вчителя, щоб впоратися з великою проблемою, яку усвідомив.

Я декларував 5 принципів Рейкі, але чудово розумів, що не виконую їх. На жаль, у Рейкі немає технік, що допомагають впоратися з гнівом, хвилюванням, метушнею, страхом. А мені потрібні були такі методи. Як і багато хто, я почав шукати їх у релігії.

Так я став буддистом.

У червні 2008 року я отримав буддійський притулок у лами Оле Нідала і почав регулярну практику медитації. Якщо ви хочете знати мій головний секрет успіху як практика, цілителя і вчителя Рейкі – це поєднання Рейкі, буддійської філософії та медитації. Про важливість медитації для ефективних практик я говорю всім своїм учням.

У листопаді того ж року я отримав 3 ступінь Рейкі, а 5 березня 2011 року став майстром-учителем традиційного західного Рейкі.

Народження авторської системи та онлайн-школи

У жовтні 2011 року я відкрив онлайн-школу Рейкі та медитації. Так почався наступний етап практики і з’явився незалежний майстер Рейкі Дмитро Агаронян. Тепер я міг втілювати в життя своє бачення Рейкі, програму навчання, техніки та напрацювання.

Я чітко розумів, що для того, щоб система Рейкі працювала, однієї Посвяти мало. Потрібне правильне навчання, правильна практика. Це означає, що вчитель має показати учневі вправи, які допоможуть йому відчути енергію, навчать розслаблятися, входити в Потік, дадуть зрозумілий алгоритм щоденної практики.

Саме цей принцип покладений в основу моєї системи: я направляю учнів, допомагаю їм у практиках, і курси в мене тривають не 2-3 дні, а близько 2-х місяців. Тільки так я можу показати, що таке Рейкі. Тільки так після навчання ви зможете успішно практикувати самостійно і не розчаруватися.

на фото Дмитро Агаронян працює на планшеті

Як післямова

Усе, що ви бачите на моєму YouTube-каналі, було створено за останні 9 років. Але, незважаючи на цей термін, я продовжую розвиватися і вчитися.

У 2013 року в Анни Гак я отримав Посвяту в оригінальне японське Рейкі – Усуї Теате і сучасне японське Рейкі – Гендай Рейкі Хо. Наразі я майстер трьох традиційних напрямків Рейкі і навчаю тільки їм.

У 2009 і 2017 роках був в Індії. У свою останню поїздку прожив у монастирі Пемаянгце 3 місяці, отримав настанови та Посвячення від Япо Сонам Йонгда лами.

Мій шлях одужання і навчання триває.

15 років тому Рейкі врятувало мене від безвиході, болю, мук та інвалідності. Воно і зараз щодня рятує людей навколо мене. Дозвольте їй допомогти і вам. Повірте в себе і в неї.